8 клас. Річард Бах. "Чайка Джонатан Лівінгстон"

Річард Бах. "Чайка Джонатан Лівінгстон"

Річард Дейвіс Бах (англ. Richard Bach; нар. 23 червня 1936) — американський письменник, автор бестселерів «Джонатан Лівінгстон, мартин», «Ілюзії. Пригоди месії мимохіть» тощо. З сімнадцяти років захоплюється польотами, в якості хобі. Творчість Річарда Баха пов'язана з польотами на літаках та літанням у метафоричному контексті.

Річард Дейвіс Бах народився 23 червня 1936 року в Оук-Парку, штат Іллінойс. Син Роланда Баха, колишнього капелана армії США, та Руфі (Шоу) Бах. По материній лінії Річард Бах є прямим нащадком великого німецького композитора Йогана Себастіана Баха. 1955 року Річард Бах вступив до Університету штату Каліфорнія в Лонг-Біч, де навчався протягом чотирьох наступних років і брав уроки пілотування літака. Приблизно в цей час познайомився зі своєю першою дружиною Бетті, яка народила йому шестеро дітей. Однак, 1973 року він вирішив розлучитися, втративши віру в шлюб як такий.

Син від першого шлюбу Джонатан, написав книгу «Понад хмарами» про стосунки з батьком, якого він ніколи не знав.

Істинною пристрастю Річарда завжди були літаки: армійську службу він проходив в резерві військово-морського флоту. У 1956-59 роках працював пілотом у Військово-повітряних Силах США. У 1960-х очолював Асоціацію старовинних літаків, а також працював пілотом-каскадером, авіаінструктором, учасником розважальних польотів на Середньому Заході, де він пропонував прогулянкові польоти на біплані по три долари з людини. Водночас Річард Бах також працював незалежним письменником, продаючи свої статті таким журналам як «Флаїнг» (де також працював редактором за сумісництвом), «Соурінг», «Ейр Фектс» тощо. Більшість його книг певним чином пов'язані з польотом, починаючи з його дебютної книги «Чужий на Землі» (1963) і ранніх оповідань, в яких йде мова про літаки, та закінчуючи пізнішими творами, в яких письменник використовує політ як філософську метафору.

Всесвітньо відомим Річард Бах став після публікації філософської притчі «Джонатан Лівінгстон, мартин» (1970). На зйомках фільму «Джонатан Лівінгстон, мартин» (1973) Бах познайомився зі своєю майбутньою дружиною, яка працювала акторкою. 1981 року вони одружились. Відтоді Леслі була постійним співавтором свого чоловіка, а також стала героїнею книг «Міст через вічність», «Єдина» та «Втеча від безпеки». 1997 року Річард Бах і Леслі Перріш розлучилися. У квітні 1999 року Річард Бах одружився втретє, цього разу з Сабріною Нельсон-Алексопулос.

31 серпня 2012 року легкомоторний літак, за штурвалом якого знаходився сам письменник, потрапив у авіакатастрофу. Під час посадки він зачепив лінію електропередач. Річард Бах отримав черепно-мозкову травму і переломи. Він був госпіталізований, за останніми повідомленнями знаходиться у тяжкому, але стабільному стані. Річард Бах був госпіталізований на 4 місяці, згодом виписаний додому. Він повідомив, що досвід зустрічі зі смертю надихнув його до закінчення четвертої частини повісті «Джонатан Лівінгстон, мартин». За день до аварії Річард Бах передав у видавництво свій останній на той час твір «Подорожі з Пафф» (англ. «Travels with Puff»), який вийшов друком 19 березня 2013 року . Саме на літаку з назвою «Пафф», письменник і потрапив в аварію. 2014 року світ побачив сиквел роману «Ілюзії. Пригоди месії мимохіть» — «Ілюзії ІІ. Пригоди учня мимохіть».

"Чайка Джонатан Лівінгстон"

Прослухати аудіокнигу https://www.youtube.com/watch?v=kfGcgfi6lds

Читати твір: https://www.ukrlib.com.ua/world/printit.php?tid=1738

Дивитись фільм (російською мовою): https://filmix.co/drama/4321-chayka-po-imeni-dzhonatan-livingston-jonathan-livingston-seagull-1973.html

«Джонатан Лівінгстон, мартин» (англ. Jonathan Livingston Seagull) — повість-притча американського письменника Річарда Баха. Повість розповідає про молодого мартина, який навчився літати, та присвячена самовдосконаленню і самопожертвуванню. Повість була вперше опублікована 1970 року і швидко стала бестселлером не тільки в США, але й за їхніми межами. 1973 року повість було екранізовано.

Сюжет

Мартина на ім'я Джонатан Лівінгстон з молодості бентежить безглуздість і вузькість існування мартинів, стурбованих лише щоденною боротьбою за прожиток. Охоплений пристрастю до вдосконалення, Джонатан цілком віддається вивченню польоту як мистецтва і способу буття, а не як способу переміщення в просторі для видобутку їжі. У певний момент він виявляється не в змозі миритися з правилами примітивного існування соціуму мартинів. Будучи вигнаний зі зграї, Джонатан веде ідилічне життя пустельника і нітрохи не страждає від самотності, цілком віддаючись вдосконаленню майстерності польоту.

Одного разу Джонатан зустрічає двох сяючих мартинів, які забирають його в «більш досконалу реальність» — не Небеса, а наступний, кращий світ, досяжний через власне самовдосконалення. Цей світ населений мартинами, що присвятили себе мистецтву польоту. Джонатан з подивом дізнається, що його завзятість і всепоглинаюча спрямованість у навчанні дозволили йому пройти шлях еволюційного розвитку, на який у звичайних мартинів йдуть тисячі, десятки тисяч життів.

У новому світі Джонатан знайомиться з Чіанг — мудрим мартином — старійшиною. Чіанг стає наставником Джонатана і вчить його переміщатися зі швидкістю думки в просторі та часі. За словами Чіанг, секрет успіху полягає в глибокому усвідомленні того, що справжнє «я» живе одночасно в будь-якій точці простору в будь-який момент часу і не є в'язнем тіла з обмеженим набором заздалегідь запрограмованих можливостей .

Чіанг йде у наступний, ще більш досконалий світ, а через деякий час Джонатан приймає рішення повернутися на Землю, щоб передати отримані знання таким же мартинам, яким він сам був колись, щоб поділитися пристрастю до польоту і прагненням до досконалості. Джонатан збирає невелику команду з мартинів, вигнаних зграєю, і починає навчати їх майстерності польоту. Домігшись вражаючих успіхів, вся команда під проводом Джонатана повертається в зграю. Всупереч старанням мартинів — старійшин вони знаходять все більше прихильників і прихильників. Незабаром Джонатан передає свою роль наставника одному зі своїх перших учнів, а сам залишає земний світ, продовжуючи шлях вдосконалення.

Видання

В одному зі своїх інтерв'ю автор зізнався, що основою для написання повісті послужило враження від польоту Джона Лівінгстона, приголомшливого пілота початку ХХ століття. Після того, як книгу відмовилося публікувати декілька видавництв, 1969 року повість врешті-решт впала в око літературному агенту Елеонорі Фріде, яка й переконала видавництво «Macmillan» купити права на книгу і Бах отримав $2,000 авансу. Зрештою, твір вийшов друком 1970 року, а вже наприкінці 1972 року було продано понад мільйон примірників книги. Видавництво «Рідерз дайджест» опублікувало скорочену версію книги, яка протягом 38 тижнів очолювала список бестселерів за версією газети «Нью-Йорк Таймз». У 1972—1973 роках книга займала першу сходинку у списку романів-бестселерів США за версією журналу «Паблішерс Віклі». 2014 року світ побачила доповнена версія повісті з новим четвертим розділом, який автор написав на основі власних близькосмертних вражень після авіакатастрофи (2012 року Бах розбився на своєму гідролітаку, зачепивши при посадці дроти високої напруги). 

Головна думка повісті-притчі "Чайка Джонатан Лівінгстон", її моральні уроки.

• Місія кожного полягає в тому, щоб стати більш досконалим, люблячим - таким, яким кожен спроможний бути.
• На цій дорозі нікому не гарантована втрата старих друзів (навіть родини), однак не варто перейматися цим: за певний час з'являться нові.
• Кожен має пам'ятати про те, що в будь яких випробуваннях його підтримуватиме безмежна сила світла.