9 клас. Рей Дуглас Бредбері "451 градус за Фаренгейтом"

 Рей Дуглас Бредбері. Тривога за майбутнє суспільства в романі-антиутопії "451⁰ за Фаренгейтом"

Рей Дуґлас Бре́дбері (англ. Raymond (Ray) Douglas Bradbury; 22 серпня 1920, Вокіґан, Іллінойс, США – 5 червня 2012, Лос-Анджелес) – один із найвідоміших американських письменників-фантастів, автор близько 400 літературних творів різних жанрів: оповідань, романів, віршів, есе, п'єс для театру і радіо, кіно- й телесценаріїв. Твори письменника є впізнаваними за їх емоційним, психологічним стилем. На думку критиків, Бредбері є унікальним явищем в американській літературi. А за його внесок до жанру фантастики він став лауреатом премії «Гросмейстер фантастики» за заслуги перед жанром (1989).

451° за Фаренгейтом (англ. Fahrenheit 451) — роман-антиутопія американського письменника Рея Бредбері в жанрі наукової фантастики. Уперше побачив світ книжним виданням у 1953 році, у видавництві «Ballantine Books».

Книга була присвячена автором «Донові Конгдону із вдячністю».

Прослухати аудіокнигу українською мовою можна тут:

Частина 1: https://www.youtube.com/watch?v=jz9k0dwlKqM

Частина 2: https://www.youtube.com/watch?v=33MnpRkOncw

Повний текст роману можна знайти тут: https://www.ukrlib.com.ua/world/printit.php?tid=406

Подивитись фільм за мотивами твору "451 по Фаренгейту" (2018, українська озвучка) тут: http://moviestape.net/katalog_filmiv/drama/10655-451-gradus-za-farengejtom.html

Уто́пія (грец. ού + τόπος — «місце, якого немає») — художнє (іноді алегоричне) зображення ідеального чи наближеного до нього суспільного устрою. 

Поняття «утопія» вперше з'явилось у творі Томаса Мора «Утопія» (так в його творі називався острів, на якому було створено ідеальне суспільство). Сьогодні «утопія» — різновид соціальної фантастики. Для нього характерним є те, що автор переконує читачів у правильності висловлених у творі суспільних проєктів та ідей.

Протилежним до утопії є жанр  антиутопії («451 градус за Фаренгейтом» Рея Бредбері, «1984» Джорджа Орвелла, «Прекрасний новий світ» Олдоса Гакслі та інші). На відміну від антиутопії, де основний акцент робиться на попередженні соціальних небезпек, утопія потребує змалювання правдивого життя в принципово новому суспільстві загального благоденства. Така особливість утопії як літературного жанру вимагає від автора художньої майстерності та переконливості в деталях, особливого суспільного чуття. Очевидним є факт соціального запиту на такого роду літературу, яка в різних історичних умовах набуває більшої чи меншої популярності. Тому утопій, як м'якої наукової фантастики, значно менше, ніж антиутопій.

Зміцнення культури в романі-антиутопії Рея Бредбері "451⁰ за Фаренгейтом" 

За визнанням самого Бредбері, задум роману «4510 за Фаренгейтом» виник, коли він дізнався про спалення бібліотеки в Олександрії. Ця подія має як мінімум 4 передбачуваних датування, а сам письменник говорив про неї, як про те, що трапилось «3000 років тому». Чому саме «4510 за Фаренгейтом»? Тому що саме за цієї температури починає горіти папір.

Роман був написаний 1953 року, і в ньому описано уявне майбутнє Америки. Утім, коли читаєш, виникає враження, ніби це майбутнє уже настало. Найжахливіше і найдивовижніше те, що великий фантаст і вигадник, Бредбері, нічого не вигадав. Усе описане уже було або є зараз.

Твір є одним з найкращих в жанрі антиутопії. Перед нами постає картина людського існування в державі майбутнього. Найстрашніше те, що життя людей протікає на тлі війни, яку вони намагаються не помічати, хоча на війні гинуть чоловіки – сини, батьки, чоловіки.

І все таки держава, в особі свого головного чиновника, стверджує, що всі щасливі.

Завдання:

Подумайте над питаннями і запишіть в зошити короткі відповіді:

• Як трактує поняття «щастя» владу? Які складові цього щастя?

• Як називається політичний режим, який характеризується повним контролем над усіма сферами життя суспільства?

• Навіщо спалюють книги в щасливій державі майбутнього?

• Чим пишається Монтег на початку роману?

• Чи всі книги знищуються? Які ні? Як і де визначено, яка книга є небезпечною, а яка ні?

• Які друковані видання не викликають побоювання у влади і чому?

• Як Ви вважаєте, чому небезпечними є книги, а не телебачення, яке дивляться тисячі людей?

• Чому державі вигідно, щоб людину з чотирьох боків оточували телевізорні стіни? Що кажуть про це Бітті і Фабр?

Люди перестали думати, читати, спілкуватися. Перестали цінувати родину, дітей, навіть власне життя. Вони працюють, розважаються, ганяють на супершвидких автомобілях по місту, коли їм ставало сумно. Нікому немає діла до того, що в країні йде війна. 

Книг бояться тому, що «вони показують пори на обличчі життя». За Бредбері, книга – це інтелектуальність (знання), думка, життя (показують виклики життя), індивідуальність, особистість (автора, читача), співрозмовник, культура. Книга – це душа, духовність.

ВАЖКЕ ПРОЗРІННЯ ОСОБИСТОСТІ В ТОТАЛІТАРНОМУ СУСПІЛЬСТВІ

Символи механізації людства, описані Бредбері:1. Механічний пес – собака-кібер, призначений для виловлювання «злочинців», які вибиваються з системи.2. Модернізоване  телебачення – телевізійний екран на усю стіну. Символ людської байдужості, атрофії душі та інтелекту людини майбутнього.

     Яка книга перевернула душу Монтега? Біблія. Саме її він намагається врятувати. Зокрема, Книгу Екклезіаста, де зібрана мудрість століть. Герой книги, як і мудрець Екклезіаст, впевнений, що все повернеться на круги своя. З книгою, в його життя увійшло страждання (підозра, недовіра,зрада дружини, відмова сусідів від спілкування з ним, підпал його будинку, переслідування, втеча героя і т.ін.).     Протягом усієї розповіді в творі трапляються згадки про майбутню війну. І не випадково книга закінчується вибухом атомної бомби. Бредбері вважає, що потрібно повернути світ до початкової точки відліку.

На допомогу: ПРОВІДНІ МОТИВИ ТВОРУ

     Дехто вважає, що прочитати художню книжку або подивитися кінофільм за її мотивами — це те саме. Насправді, читаючи книжку, людина активно використовує процеси мислення, замислюється над прочитаним, домальовує в уяві картини, що виникли зі словесних образів. Перегляд кінофільму, телепередачі дозволяє лише пасивно спостерігати, споживати готовий продукт — як його уявили режисери-постановники, артисти, оператори й навіть політики. Тому таке інфантильне споживання поступово спричиняє бездуховність, пасивність, байдужість і, зрештою, залежність від усіх тих, хто замовляє подібну продукцію. Прозріння, як у творі Рея Дуґласа Бредбері «451° за Фаренгейтом», буває гірким, а інколи має навіть дуже сумні наслідки для особистості та суспільства.

    У своєму «романі-повчанні» «451 градус за Фаренгейтом» Р. Бредбері висвітлив широкий спектр питань морально-етичного характеру, які залишились актуальними і сьогодні. На перший погляд суспільство досягло значного прогресу – люди мають здатність пересуватися на автомобілях на великих швидкостях, будинки зроблені з негорючих речовин, а вдома на кожного чекають цілі телевізійні стіни, які допомагають розважатися і не сумувати. Головний герой роману Гай Монтеґ теж задоволений – йому подобається його робота пожежника, яка полягає в тому, щоб знаходити та спалювати книги, які мають занадто сильне смислове навантаження. Роман починається з таких рядків: «Так приємно було дивитись, як вогонь поглинає речі, як вони чорніють і змінюються». Та не для всіх людей цей світ здається таким прекрасним і захоплюючим. Дехто досі пам’ятає як жилося тоді, коли «пожежники існували для того, щоб гасити вогонь», любить гуляти вночі, їздити на маленький швидкості, щоб роздивитися краєвид, прогулюватися вечорами, проводити вечори у теплому сімейному колі і навіть зберігає заборонені книги. Згодом і пожежник Монтеґ починає сумніватися у правильності своїх дій. Р. Бредбері зобразив його як чоловіка, який попри усталеним нормам зміг побачити приховані недоліки суспільства, у якому жив та вчинків, які робив.

      У романі «451 градус за Фаренгейтом» причина зміни у житті суспільства пояснюється еволюцією людини та поступовою зміною часу і потреб. Таке пояснення звучить з вуст брандмейстера Бітті: «Життя коротке, отож треба перш за все працювати, а після роботи — розважатися досхочу. І навіщо навчатися чогось іншого, крім уміння натискувати на кнопки, вмикати перемикачі, загвинчувати гайки і припасовувати болти?».

      Такі «зміни на краще» призвели до відчуження обох героїв, адже світ, який був для них домом став абсолютно чужим. Вони стикнулися з чимось невідомим не на іншій планеті, а саме на Землі, яка попри всі надії і зусилля не стала ідилією. Монтеґ сам був частиною всепоглинаючої системи, адже саме він багато років знищував безцінні екземпляри книг. А найстрашнішим було те, що над ним не було того, хто примушував його це робити (навіть брандмейстер Бітті був просто виконуючим обов’язки головного), Монтеґу просто приносило задоволення спалювати і насолоджуватися спогляданням своєї праці. Тільки після зустрічі з 17-річною Кларисою МакКленан головний герой роману починає сумніватися у правильності власних вчинків.

    Одною з провідних тем науково-фантастичного роману Р. Бредбері «451градус за Фаренгейтом» вважається цінність грамотності, книг та читання в цілому у маскультурі. Адже у даному творі розповідається про суспільство, у якому книги, які мають глибоке смислове навантаження, спалюють пожежні. Люди, які захищають такі книги стають ворогами усього суспільства, тому що їхнє зберігання вважається злочином. Люди можуть дізнатися новини чи якусь інформацію тільки за допомогою так званих «телевізійних стін», де постійно транслюються примітивні шоу та розповіді, або через приймачі «мушлі», за допомогою яких можна почути ті ж самі безглузді історії що й від телевізійних «родичів». Пішохідні прогулянки та розмови у сімейному колі стають також чимось диким та неприроднім, а усі, хто це робить – автоматично сприймаються як диваки та божевільні. Не таким ми уявляємо ідеальний світ у майбутньому, чи не так?

     Сам Р. Бредбері коментує свій роман так: «451 градус за Фаренгейтом» повинен був стати попередженням, а не передбаченням. Але наше суспільство надолужило це».