воскресенье, 26 апреля 2020 г.

ДЛЯ УСІХ КЛАСІВ! ПРОЧИТАЙТЕ УВАЖНО!!!

Вимушене дистанційне навчання поставило нас, вчителів, і вас, дітей, перед непростими викликами: навчатися потрібно й далі, шукати можливості та виконувати завдання.

Звісно, я зважаю на ситуацію, що склалася і розумію, що значну частину матеріалу учні опановують самостійно. Я вирішила надати вам, мої учні, більше спроб і часу на виконання усіх попередніх (контрольних) завдань.

Далі (дивись нижче) я надам посилання на усі тестування за тема, які ми вивчали під час карантину. Хто не працював раніше або хоче покращити попередній результат - будь ласка, виконуйте. Для тих, хто проходив ці тести (запитання ті самі) і впевнений в результаті - це не обов'язково до виконання. ВАЖЛИВО - пишіть своє справжнє прізвище та ім'я, буде прикро, якщо гарний результат ні за ким не буде враховано.
Також прошу вас ПІДГОТУВАТИСЯ ДО ПІДСУМКОВОЇ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ за ІІ семестр 2020 року. Скоріше за все, це також буде тестування.

Уся пророблена робота, як і бездіяльність, буде оцінена. Якщо є запитання, пишіть мені natalya.zhamba@gmail.com - допоможу, підкажу, опрацюємо усі ситуації.

5 КЛАС:
Л.Керолл "Аліса в Країні Див"
М. Цветаєва "Книги в червоній палітурці"
Узагальнююче тестування за темою: "Сила творчої уяви"
Р.Дал "Чарлі і Шоколадна фабрика"
Т.Янсон "Капелюх Чарівника"

6 КЛАС:
Г. Лонгфелло "Пісня про Гайавату"
Р.Бредбері "Усмішка"
Р.Шеклі "Запах думок"
Узагальнююче тестування за темою: "Образ майбутнього в літературі"
А.Лі́ндгрен "Міо, мій Міо"
https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=212843
М. Енде "Джим Гудзик і Машиніст Лукас"
https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=423060

8 КЛАС:
Мольєр "Міщанин-шляхтич"
Узагальнююче тестування за темою: "Барокко. Класицизм"
А.Сент-Екзюпері "Маленький Принц"
Р.Бах "Чайка Джонатан Лівінгстон"
Б.Космовська "Буба"

9 КЛАС:
"Стара і нова драма"
Г.Ібсен "Ляльковий дім"
Б.Шоу "Пігмаліон"
Е.Сігал "Історія одного кохання"
Б.Космовська "Позолочена рибка"
https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=688996

10 КЛАС:
Ш.Бодлер "Квіти Зла"
Із французького символізму. А.Рембо, П.Верлен
М.Метерлінк"Синій птах"
Й.Ягелло "Кава з кардамоном"
на Комментариев нет:

10 клас. Ягелло Йоанна. "Кава з кардамоном"

Йоанна Яґелло. "Кава з кардамоном".


Йоанна Яґелло (пол. Joanna Jagiełło, у дівоцтві Рошковська, нар. 1974, Варшава) — польська письменниця та журналістка, авторка творів для дітей та молоді

Народилася Йоанна Яґелло 4 серпня 1974 року у Варшаві. Закінчила відділення англійської філології Варшавського університету. Викладала у ньому ж мовознавство, працювала вчителькою англійської мови у гімназіях та ліцеях. Співпрацювала з часописами «Perspektywy» та «Cogito». Редакторка підручників з англійської мови у Pearson Central Europe.
Дебютувала у 1997 році збіркою віршів «Moje pierwsze donikąd». Перше прозове видання — «Кава з кардамоном» (Wydawnictwo Literatura, 2011), за нього була номінована до нагороди «Книжка року 2011» польської секції IBBY. Також книжка отримала номінацію на нагороду Donga і потрапила у «Список скарбів» Музею дитячої книги. Перекладена українською мовою (перекладач — Божена Антоняк), вийшла у березні 2013 року у видавництві «Урбіно». Наступна книжка — продовження «Кави з кардамоном», «Шоколад з чилі» (Wydawnictwo Literatura, 2013).
Має дві доньки, Юльку (нар. 1994) і Басю (нар. 2004).
У 2013 році стала спеціальним гостем Дитячого фестивалю у Львові.
У 2014 році стала спеціальним гостем Книжкового Арсеналу в Києві.
У 2017 році стала спеціальним гостем Форуму видавців у Львові.
У 2019 році стала спеціальним гостем Фестивалю «Карпатський Простір: Literary SPACE» в Івано-Франківську.

ПРОЧИТАТИ ТВІР "КАВА З КАРДАМОНОМ" МОЖНА ТУТ:
ІНШІ ТВОРИ ПИСЬМЕННИЦІ: https://www.ukrlib.com.ua/world/author.php?id=513

Композиція твору
Роман містить пролог, епілог та десять розділів.
Назви розділів - назви місяців року, у які відбувались певні події в житті 15-річної учениці гімназії Ліни.
  • Чому роман Ягелло має назву "Кава з кардамоном"? У чому полягає символізм цієї назви?
  • Порівняйте етапи становлення характеру й уподобань Халіни. Хто впливав на ці зміни?
на Комментариев нет:

8 клас. Річард Бах. "Чайка Джонатан Лівінгстон"

Річард Бах. "Чайка Джонатан Лівінгстон"

Річард Дейвіс Бах (англ. Richard Bach; нар. 23 червня 1936) — американський письменник, автор бестселерів «Джонатан Лівінгстон, мартин», «Ілюзії. Пригоди месії мимохіть» тощо. З сімнадцяти років захоплюється польотами, в якості хобі. Творчість Річарда Баха пов'язана з польотами на літаках та літанням у метафоричному контексті.

Річард Дейвіс Бах народився 23 червня 1936 року в Оук-Парку, штат Іллінойс. Син Роланда Баха, колишнього капелана армії США, та Руфі (Шоу) Бах. По материній лінії Річард Бах є прямим нащадком великого німецького композитора Йогана Себастіана Баха. 1955 року Річард Бах вступив до Університету штату Каліфорнія в Лонг-Біч, де навчався протягом чотирьох наступних років і брав уроки пілотування літака. Приблизно в цей час познайомився зі своєю першою дружиною Бетті, яка народила йому шестеро дітей. Однак, 1973 року він вирішив розлучитися, втративши віру в шлюб як такий.
Син від першого шлюбу Джонатан, написав книгу «Понад хмарами» про стосунки з батьком, якого він ніколи не знав.
Істинною пристрастю Річарда завжди були літаки: армійську службу він проходив в резерві військово-морського флоту. У 1956-59 роках працював пілотом у Військово-повітряних Силах США. У 1960-х очолював Асоціацію старовинних літаків, а також працював пілотом-каскадером, авіаінструктором, учасником розважальних польотів на Середньому Заході, де він пропонував прогулянкові польоти на біплані по три долари з людини. Водночас Річард Бах також працював незалежним письменником, продаючи свої статті таким журналам як «Флаїнг» (де також працював редактором за сумісництвом), «Соурінг», «Ейр Фектс» тощо. Більшість його книг певним чином пов'язані з польотом, починаючи з його дебютної книги «Чужий на Землі» (1963) і ранніх оповідань, в яких йде мова про літаки, та закінчуючи пізнішими творами, в яких письменник використовує політ як філософську метафору.
Всесвітньо відомим Річард Бах став після публікації філософської притчі «Джонатан Лівінгстон, мартин» (1970). На зйомках фільму «Джонатан Лівінгстон, мартин» (1973) Бах познайомився зі своєю майбутньою дружиною, яка працювала акторкою. 1981 року вони одружились. Відтоді Леслі була постійним співавтором свого чоловіка, а також стала героїнею книг «Міст через вічність», «Єдина» та «Втеча від безпеки». 1997 року Річард Бах і Леслі Перріш розлучилися. У квітні 1999 року Річард Бах одружився втретє, цього разу з Сабріною Нельсон-Алексопулос.
31 серпня 2012 року легкомоторний літак, за штурвалом якого знаходився сам письменник, потрапив у авіакатастрофу. Під час посадки він зачепив лінію електропередач. Річард Бах отримав черепно-мозкову травму і переломи. Він був госпіталізований, за останніми повідомленнями знаходиться у тяжкому, але стабільному стані. Річард Бах був госпіталізований на 4 місяці, згодом виписаний додому. Він повідомив, що досвід зустрічі зі смертю надихнув його до закінчення четвертої частини повісті «Джонатан Лівінгстон, мартин». За день до аварії Річард Бах передав у видавництво свій останній на той час твір «Подорожі з Пафф» (англ. «Travels with Puff»), який вийшов друком 19 березня 2013 року . Саме на літаку з назвою «Пафф», письменник і потрапив в аварію. 2014 року світ побачив сиквел роману «Ілюзії. Пригоди месії мимохіть» — «Ілюзії ІІ. Пригоди учня мимохіть».


"Чайка Джонатан Лівінгстон"

Прослухати аудіокнигу https://www.youtube.com/watch?v=kfGcgfi6lds

«Джонатан Лівінгстон, мартин» (англ. Jonathan Livingston Seagull) — повість-притча американського письменника Річарда Баха. Повість розповідає про молодого мартина, який навчився літати, та присвячена самовдосконаленню і самопожертвуванню. Повість була вперше опублікована 1970 року і швидко стала бестселлером не тільки в США, але й за їхніми межами. 1973 року повість було екранізовано.

Сюжет

Мартина на ім'я Джонатан Лівінгстон з молодості бентежить безглуздість і вузькість існування мартинів, стурбованих лише щоденною боротьбою за прожиток. Охоплений пристрастю до вдосконалення, Джонатан цілком віддається вивченню польоту як мистецтва і способу буття, а не як способу переміщення в просторі для видобутку їжі. У певний момент він виявляється не в змозі миритися з правилами примітивного існування соціуму мартинів. Будучи вигнаний зі зграї, Джонатан веде ідилічне життя пустельника і нітрохи не страждає від самотності, цілком віддаючись вдосконаленню майстерності польоту.
Одного разу Джонатан зустрічає двох сяючих мартинів, які забирають його в «більш досконалу реальність» — не Небеса, а наступний, кращий світ, досяжний через власне самовдосконалення. Цей світ населений мартинами, що присвятили себе мистецтву польоту. Джонатан з подивом дізнається, що його завзятість і всепоглинаюча спрямованість у навчанні дозволили йому пройти шлях еволюційного розвитку, на який у звичайних мартинів йдуть тисячі, десятки тисяч життів.
У новому світі Джонатан знайомиться з Чіанг — мудрим мартином — старійшиною. Чіанг стає наставником Джонатана і вчить його переміщатися зі швидкістю думки в просторі та часі. За словами Чіанг, секрет успіху полягає в глибокому усвідомленні того, що справжнє «я» живе одночасно в будь-якій точці простору в будь-який момент часу і не є в'язнем тіла з обмеженим набором заздалегідь запрограмованих можливостей .
Чіанг йде у наступний, ще більш досконалий світ, а через деякий час Джонатан приймає рішення повернутися на Землю, щоб передати отримані знання таким же мартинам, яким він сам був колись, щоб поділитися пристрастю до польоту і прагненням до досконалості. Джонатан збирає невелику команду з мартинів, вигнаних зграєю, і починає навчати їх майстерності польоту. Домігшись вражаючих успіхів, вся команда під проводом Джонатана повертається в зграю. Всупереч старанням мартинів — старійшин вони знаходять все більше прихильників і прихильників. Незабаром Джонатан передає свою роль наставника одному зі своїх перших учнів, а сам залишає земний світ, продовжуючи шлях вдосконалення.

Видання

В одному зі своїх інтерв'ю автор зізнався, що основою для написання повісті послужило враження від польоту Джона Лівінгстона, приголомшливого пілота початку ХХ століття. Після того, як книгу відмовилося публікувати декілька видавництв, 1969 року повість врешті-решт впала в око літературному агенту Елеонорі Фріде, яка й переконала видавництво «Macmillan» купити права на книгу і Бах отримав $2,000 авансу. Зрештою, твір вийшов друком 1970 року, а вже наприкінці 1972 року було продано понад мільйон примірників книги. Видавництво «Рідерз дайджест» опублікувало скорочену версію книги, яка протягом 38 тижнів очолювала список бестселерів за версією газети «Нью-Йорк Таймз». У 1972—1973 роках книга займала першу сходинку у списку романів-бестселерів США за версією журналу «Паблішерс Віклі». 2014 року світ побачила доповнена версія повісті з новим четвертим розділом, який автор написав на основі власних близькосмертних вражень після авіакатастрофи (2012 року Бах розбився на своєму гідролітаку, зачепивши при посадці дроти високої напруги). 

Головна думка повісті-притчі "Чайка Джонатан Лівінгстон", її моральні уроки.
  • Місія кожного полягає в тому, щоб стати більш досконалим, люблячим - таким, яким кожен спроможний бути.
  • На цій дорозі нікому не гарантована втрата старих друзів (навіть родини), однак не варто перейматися цим: за певний час з'являться нові.
  • Кожен має пам'ятати про те, що в будь яких випробуваннях його підтримуватиме безмежна сила світла.
на Комментариев нет:

6 клас. Астрід Ліндгрен. "Міо, мій Міо"

Астрід Лінгред. "Міо, мій Міо"

Астрід А́нна Емі́лія Лі́ндгрен (швед. Astrid Anna Emilia Lindgren, дівоче прізвище Ерікссон, швед. Ericsson; 14 листопада 1907, Віммербю, Швеція — 28 січня 2002, Стокгольм, Швеція) — шведська дитяча письменниця, чиї книги перекладені більш ніж 85 мовами та видані більше ніж у 100 країнах. Сьогодні вона найбільш відома завдяки своїм творам про «Карлсона, який живе на даху» та «Пеппі Довгапанчоху».

Прочитати твір "Міо, мій Міо" можна тут: https://www.ukrlib.com.ua/world/printit.php?tid=1321

Слухати аудіокнигу:

Подивитись фільм: https://www.youtube.com/watch?v=im5NB9qArcc
на Комментариев нет:

5 клас. Туве Янсон. "Капелюх чарівника"

Туве Янсон. "Капелюх чарівника"

Ту́ве Марі́ка Я́нссон (швед. Tove Marika Jansson; 9 серпня 1914, Гельсінкі — 27 червня 2001, Гельсінкі)
— фінська художниця шведського походження, романістка, дитяча письменниця та ілюстраторка.

Туве Маріка Янссон зростала у творчій атмосфері. Її батько Віктор Янссон був відомим скульптором, що славився скульптурами воєнних монументів і сконструював статуї свободи в Лахті, Тампере. Мати — Сігне Гаммартсен, була графічним дизайнером.

У 1938 написала і проілюструвала власну книгу — казкову повість «Малюк троль та велика повінь» (1942) — і, нарешті, «…відчула справжню свободу, коли сама почала виконувати обидва види роботи». Але книга побачила світ лише через три роки (1945). Як тільки це сталося, Янссон зрозуміла, що не в змозі назавжди забути про мумі-тролів, і написала ще одну книгу — «Мумі-троль і комета» (1946), згодом — «Диво-капелюх» (1949), та ряд інших продовжень. Так з'явилося чимало надзвичайних книг з витонченими, оригінальними малюнками.

Популярність письменниці швидко вийшла за межі Фінляндії. Книги про мумі-тролів були написані шведською; нині вони відомі у всьому світі в перекладах більш ніж 30 мовами. Саме книги про мумі-тролів принесли письменниці загальне визнання. Янссон присуджують численні премії і нагороди, найголовніша з яких — Міжнародна золота медаль імені Г. К. Андерсена (1966). На початку 1978 року за бажанням польських дітей письменницю було нагороджено Орденом Посмішки.

Більшість казкових повістей письменниці — пригодницького характеру. Їй притаманний психологізм у зображенні героїв, реалістична деталізація у змалюванні природи та побуту мешканців Долини мумі-тролів. Казковості творам надають, насамперед, дивовижні персонажі, що є витвором фантазії авторки. У кожному з них наче втілюються ті чи інші прагнення дітей, риси їх характеру: жага до нового, таємничого і чарівного («Мумі-троль і комета»), до будівництва і винахідництва («Мемуари тата Муміна»), доброта і любов до маленьких і слабких («Чарівна зима», «Дитина-невидимка», «А що буде потім?», «Хто розважить малятко?»), цікавість до непізнаних сил природи («Тато і море»), схильність до гри і перевтілення («Небезпечне літо»), прагнення самостійності і любов до свободи («Пізньою осінню в листопаді»). Все це є життєвими принципами Янссон.
Письменниця розповіла, що задовго до того, як Мумі-троль зажив самостійним життям на сторінках її літературних казок, вона зображала його маленьку постать на карикатурах замість власного підпису.

Повний текст твору "Капелюх чарівника" знаходиться тут:
Прочитати інші твори Туве Янсон українською мовою можна тут:
і тут:
Прослухати аудіокнигу українською мовою:

на Комментариев нет:

9 клас. Ерік Сігел. "Історія одного кохання"

ЕРІК СІГЕЛ. "Історія одного кохання"

Народився у Нью-Йорці в родині рабина. Ще в ранньому віці він вивчив іврит, вільно володів німецькою, французькою, давньогрецькою і латинською мовами.
Закінчив університет Гарвард у 1958.
Наприкінці 1960-х рр. викладав класичну літературу в Єльському університеті (США).
1968 — написав сценарій до анімаційного музичного фільму «Жовтий підводний човен» (Yellow Submarine), присвяченого групі The Beatles.
1969 — написав повість про любов студента Гарварду і студентки Редкліффського коледжу, яка вмирає у фіналі від раку. Повість Сігала не викликала цікавості видавців, і літературний агент автора запропонував йому написати на її основі сценарій, який придбала кіностудія Paramount Pictures.
Фільм «Історія любові» (Love Story, режисер Артур Гіллер) за сценарієм Сігала вийшов на екрани 1970 року. Картина, головні ролі в якій зіграли Райан О'Ніл і Елі Макгроу, стала лідером прокату 1971 і була номінована на 7 премій «Оскар», у тому числі за найкращий сценарій, проте отримала лише одну нагороду — за музику (автор — Френсіс Лей, музична тема з фільму набула світової популярності). «Історія любові» з моменту її виходу на екрани регулярно включається до списків найромантичніших фільмів.
Після початку зйомок Paramount Pictures запропонувала Сігалу знов переробити сценарій на повість. Книга «Історія любові», що надійшла у продаж до прем'єри фільму, стала бестселером в США і була перекладена 33 мовами (в тому числі українською — переклад був опублікований у журналі «Всесвіт»).
1977 року видали продовження «Історії любові» — «Історію Олівера» (Oliver's Story), яка також була екранізована.
Згодом викладав античну літературу у Гарвардському і Принстонському університетах. Автор низки наукових праць.
З 1975 був одружений на Керен Маріані Джеймс, мав двох дочок.
Останні 25 років життя потерпав на хворобу Паркінсона.
19 січня 2010 похований на одному з цвинтарів Лондона.
Історія одного кохання ("Love Story")
ПРОЧИТАТИ ТВІР "ІСТОРІЯ ОДНОГО КОХАННЯ" МОЖНА ТУТ:
https://www.ukrlib.com.ua/world/printit.php?tid=4053

 ПОДИВИТИСЬ ФІЛЬМ ЗА МОТИВАМИ ТВОРУ:
http://kinogo.eu/1939-istoriya-lyubvi-1970.html

Прослухати мелодію "Історія кохання":
Саксофон: https://www.youtube.com/watch?v=dzrygVstCuc
Фортепіано: https://www.youtube.com/watch?v=8-txJA4ikNE

Історія створення

Сігал написав роман "Історія кохання", коли йому було 32 роки і він викладав класичну літературу в Єльському університеті (США). Спочатку книга не викликала інтересу видавців, і тоді йому запропонували написати кіносценарій. Кіностудія Paramount Pictures за сценарієм Еріка Сігала випустила фільм "Історія кохання". Коли розпочинались зйомки фільму, кіностудія Paramount Pictures запропонувала автору пройти зворотний шлях: переписати сценарій у роман. Книга вийшла з друку у День святого Валентина 14 лютого 1970 року. Історія кохання студента Гарварда і студентки Редкліффа, помираючої у фіналі від лейкемії, відразу привернула до себе увагу. Книга надійшла в продаж до прем'єри фільму, стала бестселером у США і перекладена 33 мовами. Стрічка, головні ролі в якій зіграли Райан О'Ніл і Елі Макгроу, була номінована на сім премій Оскар. Хоча фільм отримав лише одну нагороду - за музику, та історія кохання від часу виходу на екран систематично входить у списки найромантичніших фільмів. Прослухати цю впізнавану мелодію можна тут: https://www.youtube.com/watch?v=J5QmxdayRns
«Історія любові» був лідером прокату 1970 року, отримав п’‎ять «Золотих глобусів». У 1977 році до читача прийшло продовження «Історії одного кохання» - роман «Історія Олівера» («Oliver's Story»), який також був екранізований.

Герої

Олівер Берретт ІV - син мільйонера з давнього аристократичного роду. Його батько - один із найвпливовіших промисловців і банкірів США. Юнак навчається у Гарвардському університеті, занесений до Списку пошани деканату за успіхи у навчанні 1961,1962, 1963 рр. Олівер грає у Першій збірнійхокейній команді університету у 1962 і в 1963 рр. Серед його пріоритетів: кохання, досягнення матеріального благополуччя у суспільстві без допомоги батька. Наполегливий і цілеспрямований герой закінчив з відзнакою університет і отримав роботу високооплачуваного адвоката у Нью-Йоркській адвокатській конторі «Джонас і Марш». Дженніфер Кавіллері - студентка музичного факультету Редкліффского коледжу, донька італійських емігрантів. Її мати загинула в автомобільній катастрофі, коли Дженні була ще маленькою. Вихованням дівчини займався батько, якого вона називає виключно «Філ». Дівчина самостійна і наполеглива.

Проблематика

У книзі розповідається про зворушливе і водночас трагічне кохання студента Олівера Барретта, сина мільйонера, до дочки бідного італійського емігранта Дженніфер Кавіллері. Відбувається зіткнення різних пластів:
  • світу багатих і світу бідних;
  • поколінь "батьків і дітей";
  • життя і смерті.
Автор наголошує, які важливі в усі часи любов і відданість, підтримка коханої людини у скрутну годину.

Композиція роману

Автор використовує кільцеву композицію: на початку твору герой говорить про смерть двадцятип'ятирічної дівчини. І завершує розповідь п'ятирічної історії кохання до дівчини, яка була «вродлива. І розумна. Що любила Моцарта, Баха, бітлів", також смертю. Отже, розв'язка на початку і в кінці книги. І оповідач на початку книги і в кінці знаходиться один на засніженій лаві біля стадіону. Елементом сюжетотворення, зав'язкою є слова "любила Моцарта, Баха, бітлів , і МЕНЕ". Саме належність до тих, кого любила дівчина, дає право згадувати-сповідатися. Розвиток дії: непорозуміння Олівера з батьком; одруження; матеріальна скрута для молодят, які залишилися без фінансової підтримки; отримання диплома юриста і гарної роботи; Олівер Берретт ІV – адвокат у конторі «Джонас і Марш» з платнею 11800 доларів на місяць. Кульмінація: закоханих чекає новий удар долі. Пройшовши медичне обстеження, Дженні дізналась, що вона невиліковно хвора, помирає.

Сюжет

Олівер розповідає історію свого кохання до Дженні. Зустріч героїв відбулася у бібліотеці Редкліффа. Спочатку вони змагаються у дотепності, але їм уже не байдуже один до одного. Олівер запрошує Дженні на хокейний матч із своєю участю. Підтримка Дженіфер сприяла перемозі у матчі. Дженні мріяла навчатися в Парижі, і, як краща випускниця, отримала таку можливість. Олівер вирішив одружитися з Дженніфер, адже боявся її втратити. Батько Олівера марно намагався умовити сина не квапитися з одруженням. Олівер готовий жити без грошей батька і без його благостовення. Олівер і Дженні одружилися. Дівчина після закінчення коледжу працює в приватній школі, вони знімають дешеву квартиру у кварталі для бідних, економлять на відвідуванні кіно, не запрошують до себе гостей і не ходять у гості самі. Дженніфер виконує усю домашню роботу. Герої живуть у режимі суворої економії, але відчувають себе щасливими. Розлучити їх змогла лише смерть Дженні від лейкемії. Смерть коханої приводить героя до усвідомлення важливості прощення: він спілкується з батьком.
на Комментариев нет:
Подписаться на: Сообщения (Atom)

7 клас. Мандрівний замок Хаула. Діана Уїнн Джонс.

Мандрівний замок Хаула. Діана Уїнн Джонс. Джонс народилася  16 серпня   1934 року  в  Лондоні , в сім'ї Марджорі та Річарда Джон...