Філософськи зміст казки-притчі «Маленький Принц»
"Любити - означає не дивитися один на одного, це значить дивитися в одному напрямку" - ця думка визначає ідейний задум повісті-казки. Своєю світлою, сумною і мудрою казкою Екзюпері захищав невмирущу людяність, живу іскру в душах людей.
Прекрасний принц через нещасливе кохання залишає рідну домівку й мандрує по нескінченних дорогах у пошуках щастя і пригод. Він намагається здобути славу і підкорити тим самим неприступне серце принцеси. Його прекрасний принц зовсім дитина, яка страждає від примхливого і химерного квітки. Природно, про щасливий фінал з весіллям не йде й мови. У поневіряння Маленький принц зустрічається не з казковими чудовиськами, а з людьми, зачаровані, наче злими чарами, егоїстичними і дріб'язковими пристрастями. Але це тільки зовнішня сторона сюжету. Незважаючи на те що Маленький принц дитина, йому відкривається справжнє бачення світу, недоступне навіть дорослій людині. Та й люди з омертвілих душами, яких зустрічає на своєму шляху головний герой, набагато страшніше казкових чудовиськ. Взаємини принца і Рози набагато складніше, ніж відносини принців і принцес з фольклорних казок. Адже саме заради Рози Маленький принц жертвує матеріальної оболонкою - він вибирає тілесну смерть. У повісті дві сюжетні лінії: оповідача і пов'язана з ним тема світу дорослих людей і лінія Маленького принца, історія його життя.
Парабола - основний компонент структури традиційної притчі. «Маленький принц» не виняток. Виглядає це так: дія відбувається в конкретному часі і конкретної ситуації. Сюжет розвивається таким чином: відбувається рух по кривій, яке, досягнувши вищої точки напруження, знову повертається до вихідної точки. Особливість такого сюжетостроения в тому, що, повернувшись до вихідної точки, сюжет набуває нового філософсько-етичний сенс. Початок і кінець повісті «Маленький принц» мають відношення до прибуття героя на Землю або з покиданням Землі, льотчиком і Лисом. Маленький принц знову відлітає на свою планету доглядати і виховувати прекрасну Розу. Час, який льотчик і принц - дорослий і дитина провели разом, вони відкрили для себе багато нового і один в одному, і в житті. Розлучившись, вони забрали з собою частинки один одного, вони стали мудрішими, дізналися світ іншого і свій, тільки з іншого боку.
Характеристика образів героїв казки:
Образ Маленького принца. Маленький принц - це символ людини - мандрівника у всесвіті, шукає прихований сенс речей і власного життя. Душа Маленького принца не скуті льодом байдужості, змертвілого. Тому йому відкривається справжнє бачення світу: він дізнається ціну справжньої дружби, любові і краси. Це тема «пильність» серця, вміння «бачити» серцем, розуміти без слів. Маленький принц не відразу осягає цю мудрість. Він залишає власну планету, не знаючи про те, що те, що він буде шукати на різних планетах, виявиться так близько - на його рідній планеті. Маленький принц небагатослівний - про себе і свою планету він говорить дуже мало. Лише потроху, з випадкових, мимохідь загублений слів, льотчик дізнається, що малюк прилетів з далекої планети, «яка завбільшки десь із хату» і називається астероїд Б-612. Маленький принц розповідає льотчику про те, як він воює з баобабами, які пускають такі глибокі і сильні корені, що можуть розірвати його маленьку планету. Виполювати потрібно перші паростки, інакше буде пізно, «це дуже нудна робота». Але у нього є «тверде правило»: «... встав вранці, умився, привів себе в порядок - і відразу ж приведи в порядок свою планету». Люди повинні дбати про чистоту і красу своєї планети, спільно берегти і прикрашати її, не дати загинути всьому живому. Маленький принц з казки Сент-Екзюпері не мислить своє життя без любові до ніжних закатам, без сонця. «Одного разу я за один день бачив сонячний захід сорок три рази!» - каже він льотчику. І трохи згодом додає: «Знаєш ... коли стане дуже сумно, втішно помилуватися, як заходить сонце ...» Дитина відчуває себе часткою світу природи, до єднання з нею він закликає дорослих. Малюк діяльний і працьовитий. Він КАВД ранок поливав Розу, розмовляв з нею, прочищав знаходяться на його планеті три вулкана, щоб вони давали більше тепла, висапував бур'яни ... І все ж він відчував себе дуже самотнім. У пошуках друзів, в надії знайти справжню любов він і відправляється в свою подорож по чужих світах. Він шукає людей в нескінченній оточуючій пустелі, бо в спілкуванні з ними сподівається зрозуміти і себе самого, і світ навколо, набути досвіду, якого йому так бракувало. Відвідуючи послідовно шість планет, Маленький принц на кожній з них стикається з певним життєвим явищем, втіленому в мешканців цих планет: владою, марнославством, пияцтвом, псевдовчених ... Образи героїв казки А. Сент-Екзюпері «Маленький принц» мають свої прототипи. Образ Маленького принца одночасно і глибоко автобіографічний і як би відсторонений від дорослого автора-льотчика. Він народжений з туги за вмираючому в собі маленькому Тоніо - нащадку зубожілого дворянського роду, якого в сім'ї називали за його біляві (спершу) волосся «Королем-Сонце», а в коледжі прозвали сновида за звичку подовгу дивитися на зоряне небо.
Образ Троянди. Троянда була примхлива й уразлива, і малюк з нею зовсім змучився. Але «зате вона була така прекрасна, що дух захоплювало!», І він прощав квітки його примхи. Однак порожні слова красуні Маленький принц приймав близько до серця і відчув себе дуже нещасним. Троянда - це символ любові, краси, жіночого начала. Маленький принц не відразу розгледів справжню внутрішню сутність краси. Але після розмови з Лисом йому відкрилася істина - краса лише тоді стає прекрасним, коли вона наповнюється сенсом, змістом. «Ви гарні, але порожні, - продовжував Маленький Принц. - Заради вас не захочеш померти. Звичайно, випадковий перехожий, подивившись на мою Троянду, скаже, що вона точно така ж, як ви. Але для мене вона дорожче всіх вас ... » Розповідаючи цю історію про Троянду, маленький герой зізнається, що нічого тоді не розумів. «Треба було судити не за словами, а за справами. Вона дарувала мені свій аромат, осяяла моє життя. Я не повинен був бігти. За цими жалюгідними хитрощами треба було вгадати ніжність. Квіти такі непослідовні! Але я був занадто молодий і ще не вмів любити!».
Образ Лиса. З давніх-давен в казках Лис (НЕ лисиця!) є символом мудрості і знання життя. Бесіди Маленького принца з цим мудрим тваринам стають в повісті свого роду кульмінацією, бо в них герой знаходить нарешті те, що шукав. До нього повертаються втрачені було ясність і чистота свідомості. Лис відкриває малюкові життя людського серця, вчить ритуалам любові і дружби, про що люди давно забули і тому позбулися друзів і втратили здатність любити. Недарма квітка говорить ПРО ЛЮДЕЙ: «Їх носить вітром». А стрілочник у розмові з головним героєм, відповідаючи на питання: куди ж поспішають люди? зауважує: «Навіть сам машиніст не знає цього». Це іносказання можна витлумачити так. Люди розучилися дивитися вночі на зірки, милуватися красою заходів, відчувати насолоду від пахощів Троянди. Вони підкорилися суєтності земного життя, забувши про «простих істинах»: про радості спілкування, дружби, любові і людське щастя: «Якщо ти любиш квітку - єдиний, якого більше немає ні на одній з багатьох мільйонних зірок, - це досить: дивишся на небо і відчуваєш себе щасливим». І автору дуже гірко говорити про те, що люди цього не бачать і перетворюють своє життя на безглузде існування.
Російська імперія, 
СРСР
