вторник, 9 июня 2020 г.

7 клас. Мандрівний замок Хаула. Діана Уїнн Джонс.

Мандрівний замок Хаула. Діана Уїнн Джонс.


Джонс народилася 16 серпня 1934 року в Лондоні, в сім'ї Марджорі та Річарда Джонсів, обидва були вчителями. Коли почалася Друга світова війна, була евакуйована в Уельс. Її сім'я кілька разів переїжджала — Коністон (англ. Coniston Water), Йорк, — поверталася назад в Лондон, поки в 1943 не осіла в місті Такстед (Thaxted), Ессекс. Там і пройшло дитинство Джонс: вона і дві її молодші сестри Урсулла й Ізабель (що стала потім професором Ізабель Армстронг, літературним критиком) були надані самі собі. Закінчивши школу, у 1953 вступила до коледжу св. Анни при Оксфорді, де вивчала англійську мову. Джонс відвідувала лекції К. С. Льюїса і Джона Р. Р. Толкіна. Завершивши навчання в 1956, вийшла заміж за Джона Барроу, фахівця з середньовічної літератури. Вони недовго жили в Лондоні, потім повернулися назад в Оксфорд і, нарешті, у 1976 переїхали в Бристоль. У них три сини: Річард, Майкл і Колін.

Джонс — авторка більш ніж сорока книг, перекладених 17 мовами. Лауретка багатьох літературних нагород і премій, серед яких найпрестижніші «Міфопоетична премія» (англ. Mythopoeic Fantasy Awards) і «Медаль Карнегі» (англ. Carnegie Medal). Особливою популярністю користуються цикл «Світи Крестомансі» і роман «Мандрівний замок Хаула», екранізований 2004 року відомим японським режисером аніме Хаяо Міядзакі. Англійська версія мультфільму вийшла в 2005 з однойменною назвою «Мандрівний замок Хаула». Критика досі порівнює настільки нашумілого «Гаррі Поттера» саме зі знаменитим серіалом «Світи Крестомансі», який з'явився майже на два десятка років раніше книг Джоан К. Роулінг. Твори Джонс також часто порівнюють з книгами Робін Маккінлі і Ніла Геймана. Вона дружила з Гейманом, обидва були шанувальниками творів один одного. Письменниця присвятила роман «Гексвуд» (англ. Hexwood) Гейманові, зазначивши, що ідея сюжету була почерпнута нею в одній з їхніх бесід.
Померла 26 березня 2011 від раку легень.

 ЧИТАТИ АБО ЗАВАНТАЖИТИ СОБІ ПОВНИЙ ТЕКСТ:
https://www.ukrlib.com.ua/world/printit.php?tid=636

Слухати аудіокнигу:
Розділи 1-2: https://www.youtube.com/watch?v=-H9hlCXBseM
Розділи 3-7: https://www.youtube.com/watch?v=fx7OSr2qp0M
Розділи 8-9: https://www.youtube.com/watch?v=gLuTC3caLfk
Розділи 10-14: https://www.youtube.com/watch?v=wAfleNMOCso
Розділи 15-16: https://www.youtube.com/watch?v=azlhtOz_pVg&list=PLAMWOxfkS2TnC26mmBSg_M-p2y-MvclUL&index=6&t=0s
Розділи 17-18: https://www.youtube.com/watch?v=RqwJ4zmPwMw&list=PLAMWOxfkS2TnC26mmBSg_M-p2y-MvclUL&index=6
Розділ 19: https://www.youtube.com/watch?v=PHFqmb3Y2qg&list=PLAMWOxfkS2TnC26mmBSg_M-p2y-MvclUL&index=8
Розділ 20: https://www.youtube.com/watch?v=J6cDa0oXRp0&list=PLAMWOxfkS2TnC26mmBSg_M-p2y-MvclUL&index=7
Розділ 21: https://www.youtube.com/watch?v=ix7-TOuCsXM&list=PLAMWOxfkS2TnC26mmBSg_M-p2y-MvclUL&index=9

Російською мовою: https://www.youtube.com/watch?v=Vhua_ouQfco


Мультфільм: https://www.youtube.com/watch?v=RU7KgByKoJg
на Комментариев нет:

Список літератури на літо

Вітаю, любі мої учні!

Ось і завершився такий непростий 2019-2020 навчальний рік! Ми змогли опановувати матеріал в нових умовах, це стало для нас викликом, але ми впорались! Ви - молодці!
Вдячна всім, хто знаходив час і можливість не покидати навчання: моїм старанним учням і їх батькам!

 Закриваємо цю сторінку і зустрінемось в новому навчальному році!!!


Що почитати влітку?
За літо вам потрібно не тільки відпочити, а й підготуватися до наступного навчального року. Якщо під час навчання часу на читання катастрофічно не вистачає, то влітку вільного часу – цілком достатньо. Тому пропоную вам список літератури для обов’язкового читання. До речі, посилання на деякі ці твори будуть тут!


Списки доступні за посиланнями:
6 клас, 7 клас, 8 клас, 9 клас, 10 клас, 11 клас

на Комментариев нет:

суббота, 23 мая 2020 г.

6 клас. Грецькі міфи

Грецькі міфи

"Деметра і Персефона" https://mythology.net.ua/myth/greece/mify-starodavnoi-grecii-pro-bogiv/demetra-i-persefona-vykradennya-persefony-aidom
"Нарцис" https://mythology.net.ua/myth/greece/mify-starodavnoi-grecii-pro-bogiv/nartsys
"Дедал і Ікар" https://mythology.net.ua/myth/greece/mify-starodavnoi-grecii-pro-heroyiv/dedal-i-ikar
"Міф про Прометея" https://mythology.net.ua/myth/greece/mify-starodavnoi-grecii-pro-heroyiv/prometey
"Пімгаліон і Галатея" https://mythology.net.ua/myth/greece/mify-starodavnoi-grecii-pro-bogiv/pigmalion
"Орфей і Еврідіка" 



"Міфи про Геракла":

на Комментариев нет:

9 клас Бернард Шоу. "Пігмаліон"

Бернард Шоу. "Пігмаліон"

Джордж Бернард Шоу (англ. George Bernard Shaw) (26 липня 1856 — 2 листопада 1950) — ірландський драматург і публіцист, родом з Дубліна, лауреат Нобелівської премії з літератури 1925 року, помер в Ейот-Сент-Лоренс, Англія.
Саме Б. Шоу разом із Г. Ібсеном і А. Чеховим був «батьком» гостросоціальної, інтелектуальної драми, «драми ідей». На новій основі традиції ібсенівського театру, Б. Шоу створив неповторно своєрідну драматургічну систему.
На українській сцені вперше ставив п'єси Шоу Лесь Курбас у «Молодому театрі» («Кандіда», 1918) й Театрі ім. Т. Шевченка («Учень диявола», 1922); пізніше в Театрі ім. І. Франка поставили «Святу Йоанну» (1924) й «Учень диявола» (1948).

Повний текст твору можна знайти тут: https://www.ukrlib.com.ua/world/printit.php?tid=320

Пригадайте "Міф про Пігмаліона та Галатею"
https://www.youtube.com/watch?v=AU6fo5FBET8

Прегланути художній фільм ""Пігмаліон" можна тут:
https://www.youtube.com/watch?v=8ZJ5hwzDsMM
Прослухати аудіокнигу російською мовою можна тут https://knigavuhe.org/book/pigmalion-1/ або тут https://akniga.org/shou-bernard-pigmalion-chitaet-lazarev
на Комментариев нет:

6 клас. Генрі Лонгфелло. "Пісня про Гайавату".

Генрі Лонгфелло. "Пісня про Гайавату".

Генрі Водсворт Лонґфелло (англ. Henry Wadsworth Longfellow) (27 лютого 1807, Портленд (Мен) — 24 березня 1882, Кембридж (Массачусетс)) — американський поет. Автор «Пісні про Гайавату» та інших поем і віршів.

Походив з давньої Йоркширської сім'ї, що переселилася в Америку у XVII ст. та жила за суворими пуританськими традиціями. Поет виховувався спочатку в маленькому місті Портленді, багато читав, захоплювався Вашингтоном Ірвінгом і під його впливом став писати вірші. Університетську освіту Лонгфелло отримав у Коледжі Боудін, в Брунсвіку і після річного перебування у Європі став професором нових мов спочатку у Брунсвіку, потім у Гарвардському університеті; склав цілий ряд цінних курсів з європейської літератури, видав кілька перекладів з іспанської, розповів свої подорожні враження у книзі «Outre-Mer».
З кінця 1830-х років він цілком віддався поезії. Один з перших віршів «Псалом життю» відразу зробив його популярним; в 1839 р. з'явився перший збірник його віршів, «Голоси ночі» («Voices of the night»), а потім великий автобіографічний роман «Гіперіон», який не мав успіху. Потім пішли інші ліричні збірки: «Балади та інші вірші» (1841), до якого увійшов знаменитий вірш «Excelsior», «Poems on slavery» (1842) та інші. В русі на користь звільнення афроамериканців 1840-х років Лонґфелло брав набагато меншу участь, ніж інші американські поети, як, наприклад, Вітьєр і Лоуелл. Він нездатний до практичної діяльності і, співчуваючи аболюціоністам, висловив це лише кількома художніми піснями про невільників.
Від ліричної поезії Лонґфелло перейшов до створення епічних поем національно-американського характеру. Такою є, перш за все, «Evangeline» (1847), пасторальна поема з історії перших французьких вихідців в Америці, вона одразу зробила Лонґфелло національним поетом і до початку XX століття залишалася однією з настільних книг кожної американської родини. Тим же національним характером відрізняються «Courtship of Miles Standish» (1858), де поет надихається переказами про британських предків сучасних американців, і «Пісня про Гайавату» (1855), поема з побуту індіанців Північної Америки. Цими поемами Лонґфелло досяг вершини літературної слави; всі його подальші збірки «Tales of the wayside Inn» (1863), «Three books of song» (1872), «Golden legend», «Birds of Passage», «Ultima Thule» та багато інших знаходили схвальний відгук у критики та публіки, так само як його переклади творів італійських, французьких та німецьких поетів. Вихований у дусі європейських літератур, пройнятий поезією Вордсворта та інших англійських лекістів, Лонґфелло в перших ліричних збірках пересадив англійський спокійний, ідилічний романтизм на американський ґрунт.
У ліричних збірках Лонґфелло чергуються бадьорі і меланхолійні мотиви: у «Псаломі життю» він проповідує активний, оптимістичний ідеал життя, в «Footsteps of Angels» співає гімн примирення з ударами долі. «Excelsior» — один з найпопулярніших віршів Лонґфелло — звеличує безмежність прагнень до недосяжного ідеалу, а в мелодійному «Hymn of the night» поет молить лише про тимчасове забуття від страждань, оспівуючи ніч. Крім названих ліричних творів Лонґфелло, до найкращих його віршів належать деякі з пісень невільників (особливо «The Slave's Dream»), «The Arrow and the Song», «The Village Blacksmith».
У епічних поемах Лонґфелло позначається прагненням створити нову національну поезію, відтворити красу незайманих лісів, наївність населення, його прості почуття і цільні характери. «Evangeline» навіяна поемою «Герман і Доротея» Ґете. Дівчина, яка розлучена з улюбленим внаслідок несподіваного вигнання їх сімей з рідного гнізда, самотнє і сумне життя тих, хто любить, їхні подвиги в служінні страждаючим співвітчизникам, їх зустріч у шпиталі, коли в умираючою Габріелі, Євангеліна, тепер сестра милосердя, впізнає друга своєї юності — такий сюжет поеми, прекрасної, головним чином, окремими епізодами, описами побуту та дикої природи, а також вдалим вживанням гекзаметра.

«Пісня про Гайава́ту» (англ. The Song of Hiawatha) — класична пам'ятка світової літератури пера американського поета та перекладача Генрі Лонгфелло.
Її будова і віршований розмір (чотиристопний хорей) запозичені з карельського епосу «Калевала»[1].
Була видана в США в листопаді 1855 року і відразу прийнята широким колом читачів. Відтоді її багаторазово перевидавали[2] (за півроку після першого видання книгу перевидали 30 разів і переклали майже всіма європейськими мовами). Епічна поема Генрі Лонгфелло, в основі якої легенди індіанців ірокезів та оджибве. Лонгфелло назвав як джерела своєї поеми роботи етнографа Генрі Роу Скулкрафта (англ. Henry Rowe Schoolcraft), зокрема, книги «Алгікські Дослідження» (англ. Algic Researches) та «Історія, умови життя та перспективи індіанських племен США» (англ. History, Condition and Prospects of the Indian Tribes of the United States).

З текстом "Пісні про Гайавату" можна ознайомитись тут
https://www.ukrlib.com.ua/world/printit.php?tid=91

Питання до тексту "Пісні...":
1. Як звали матір Гайавати?
2. Хто навчив Гайавату полювати?
3. Як називається житло індіанців?
4. Хто став дружиною Гайавати?
5. Для кого Гайавати пішов до батька?
6. Хто друг Гайавати, Чарівний співець?
7. Про кого розповів легенду на весіллі Гайавати Ягу?
8. Хто надсміхався над Гайаватою й образив його?
9. Хто допоміг Гайаваті перемогти Духа Багатства, Меджисогвона?
10. Хто відвідав вігвам Гайавати перед нещастям із дружиною?
11. Як Гайавата поставився до білих пришельців?
12. Куди вирушив Гайавата в кінці поеми?

на Комментариев нет:

6 клас. Джанні Родарі "Листівки з видами міст"

Джанні Родарі "Листівки з видами міст"

Джа́нні Рода́рі (італ. Gianni Rodari; 23 жовтня 1920, м. Оменья, Італія — 14 квітня 1980, Рим) — італійський письменник, журналіст. Найбільше визнання отримав завдяки казкам та книжкам для дітей. Твори Джанні Родарі перекладені багатьма мовами світу.

Джaнні Франческо Родарі народився в містечку Оменья (Північна Італія) у родині пекаря. Його батько помер, коли Родарі було лише десять років. Родарі і його два брати, Чезаре і Маріо виховувалися їхньою матір'ю в її рідному селі в провінції Варезе. Після закінчення школи Джанні поступив до семінарії, провчився там три роки і отримав диплом вчителя. У віці сімнадцяти років він вже почав викладати у початкових класах в селах його провінції. Ще хлопцем Родарі цікавився музикою (вчився грати на скрипці) і також цікавився літературою — читав твори Ніцше, Шопенгауера, Леніна і Троцького, які вплинули на його світогляд. У 1939 році Родарі поступив на навчання до Міланського університету.
Під час Другої світової війни Родарі був звільнений від призову до армії з причини його поганого здоров'я. Перебуваючи у скрутному фінансовому становищі, він поступив на роботу до одного з відділень фашистської партії і згодом був змушений вступити до цієї партії. Тяжко сприйнявши втрату двох своїх найкращих друзів і свого улюбленого брата Чезаре у нацистському концтаборі Джанні Родарі у 1944 році вийшов з фашистської партії і приєднався до італійської компартії, де почав брати участь в італійському русі опору.
У 1948 році Родарі почав працювати журналістом у виданні італійської компартії «Уніта» (італ. L’Unità) і водночас почав писати оповідання для дітей. У 1950 році він був призначений редактором нового італійського щотижневого дитячого журналу «Піонер» (італ. Il Pioniere). У 1951 р. Родарі опублікував свої перші твори: «Книжка веселих віршів» і «Пригоди Цибуліно».
У 1952 році він вперше відвідав СРСР, де згодом бував доволі часто. У 1953 р. одружився з Марією Терезією Феретті, яка 4 роки по тому народила йому дочку, Паолу. У 1957 р. після офіційного іспиту Родарі був визнаний професійним журналістом.
У 1966—1969 рр. Родарі працював над спільними проектами з дітьми. У 1970 році за внесок до дитячої літератури був нагороджений Премією Ганса Хрістіана Андерсена, що зробило його одним з найвідоміших італійських дитячих письменників. Його твори почали перекладатися на багато мов світу.
У 1979 році, після чергової подорожі до СРСР, його здоров'я значно погіршилося і він припинив писати. 1980 р. у Римі, під час операції, Джанні Родарі помер.


Поштові листівки з видами міст
Купує в Італії кожен турист.

Ось Рим — Колизей, Капітолій і Форум…
Мілан зі славетним готичним собором.
Ось Піза з своєю похилою вежею.

Венеція-краля з каналів мережею.
Ось Генуя — гавань, палаци блискучі,
Неаполь — затока,
Везувій димучий…

Чудово! Прекрасно! Розкішнії види!
А глянь за картинки — чи так воно вийде?
Чи справді в Венеції тільки й роботи —
Гондоли ганять і співать без турботи?
Чи справді безжурні неаполітанці
Тільки те й знають, що гульки і танці?

Не вірю я чужим речам,
А вірю я своїм очам.
Дозвольте, синьйори, самому розглянуться
На всі ті міста — у натурі, без глянцю.

Хай сам подивлюся,
Хай сам я побачу,
Кому як живеться,
Хто скаче, хто плаче.
Хай сам я узнаю,
Хто як міркує,
Хто діло робить,
Хто байдикує,
Хто на роботу йже не сні давши,
Хто спать лягає не обідавши,
Та ще й на камені на голому,
Бо ніде прихилити голову…

Погляньте і ви на картинки, синьйори:
Картинки веселі, життя — суворе.



Колізей
Венеція

Виразне читання вірша: https://www.youtube.com/watch?v=8UtEXQtuGHA
на Комментариев нет:

6 клас. В. Короленко "Сліпий музикант"

В. Короленко "Сліпий музикант"

Короле́нко Володи́мир Галактіо́нович (15 (27) липня 1853, Житомир, Російська імперія — 25 грудня 1921, Полтава, Українська СРР) — російський письменник українсько—польського походження
, журналіст, публіцист, літературний редактор та громадський діяч. Серед найвідоміших творів письменника повісті «Сліпий музикант» (1886), «Діти підземелля» (скорочена версія повісті «В поганому товаристві»; 1886), «Хапун (Іом-кіпур)» (1890), та «Без язика» (1895).
З 1990 року Національною спілкою письменників України присуджується премія його імені за найкращий твір російською мовою в Україні.



Аудіокнига "Сліпий музикант":
Розділ 1: https://www.youtube.com/watch?v=l56-p5mu4a4&list=PLiz9IObNuzOF7fBB8Vk_rEiVRGEBydKn5
Розділ 2: https://www.youtube.com/watch?v=9wzu0psupY4&list=PLiz9IObNuzOF7fBB8Vk_rEiVRGEBydKn5&index=2
Розділ 3: https://www.youtube.com/watch?v=Tn-kLo2Uj3U&list=PLiz9IObNuzOF7fBB8Vk_rEiVRGEBydKn5&index=3
Розділ 4: https://www.youtube.com/watch?v=vMsMl6WWQgE&list=PLiz9IObNuzOF7fBB8Vk_rEiVRGEBydKn5&index=4
Розділ 5: https://www.youtube.com/watch?v=79PjZkcwNKc&list=PLiz9IObNuzOF7fBB8Vk_rEiVRGEBydKn5&index=5
Розділ 6: https://www.youtube.com/watch?v=SdUksGPvrY8&list=PLiz9IObNuzOF7fBB8Vk_rEiVRGEBydKn5&index=6
на Комментариев нет:
Подписаться на: Сообщения (Atom)

7 клас. Мандрівний замок Хаула. Діана Уїнн Джонс.

Мандрівний замок Хаула. Діана Уїнн Джонс. Джонс народилася  16 серпня   1934 року  в  Лондоні , в сім'ї Марджорі та Річарда Джон...