Рей Бредбері. "Усмішка"
Рей Дуґлас Бре́дбері (англ. Raymond (Ray) Douglas Bradbury; 22 серпня 1920, Вокіґан, Іллінойс, США – 5 червня 2012, Лос-Анджелес) – один із найвідоміших американських письменників-фантастів, автор близько 400 літературних творів різних жанрів: оповідань, романів, віршів, есе, п'єс для театру і радіо, кіно- й телесценаріїв. Твори письменника є впізнаваними за їх емоційним, психологічним стилем. На думку критиків, Бредбері є унікальним явищем в американській літературi. А за його внесок до жанру фантастики він став лауреатом премії «Гросмейстер фантастики» за заслуги перед жанром (1989).
Афоризми Рея Бредбері:
«Я знаю, що ви чули це тисячу разів. Але це правда – важка праця окуповується. Якщо ви хочете бути класним, ви повинні практикуватись, практикуватись, практикуватись. Якщо ви не любите щось, то не робіть цього».
«Люди повинні навчати себе самі – ви можете отримати повну освіту без грошей. У свої 10 років я прочитав всі книги в бібліотеці, і написав тисячі історій».
«Ви повинні стрибати зі скель кожен раз, і кожен раз будувати собі крила на шляху донизу».
«Любов і є відповіддю на всі питання. Це єдина причина, щоб зробити що-небудь. Якщо ви не пишете оповідання, які ви любите, ви ніколи не зробите цього. Якщо ви не пишете розповіді, які люблять інші люди, ви ніколи не створите цього».
«Наповніть свій погляд захопленням та живіть так, ніби на 10 секунд повинні померти. Побачте світ. Це фантастичніше, ніж будь-які мрії, зроблені на заводах».
«Я думаю, що життя занадто серйозне, аби сприймати його всерйоз».
Фанта́стика (від дав.-гр. φανταστική — мистецтво уяви, фантазія) — жанр художніх творів, в якому за допомогою додавання вигаданих, уявних елементів створюється світ, відмінний від сьогоденного, реального. Основною ознакою фантастики є наявність у творі фантастичного допущення — фактора, який невідомий або неможливий в реальному світі.
Момент випередження - загальна властивість фантастики. Але є такі види фантастики, що спеціально присвячені пересуванню у майбутнє і його прогнозуванню. Саме таким і є фантастичне оповідання Р. Бредрері "Усмішка" (запис в зошит).
Повний текст твору "Усмішка" можна знайти тут:https://www.ukrlib.com.ua/world/printit.php?tid=23
Прослухати твір "Усмішка" українською мовою:https://www.youtube.com/watch?v=elQcrr7A6Ug&fbclid=IwAR3fY8_qXOfQvq4k5ygmI0I7bjxcH7YG7O0jDjt2dCSjDqWAWbyzJhxZeqY
Інші твори автора:http://www.ae-lib.org.ua/texts/bradbury__stories__ua.htm
На допомогу:
У ХХ столітті у творах мистецтва було передано образ урбанізованого суспільсва - суспільства, що свій розвиток, своє майбутнє пов'язує лише з розвитком мегаполісів - великих міст, що концентрують усіесь розвиток сучасного життя. А село стає образом, протиставлення можливостям міста, образом повернення людей до своїх витоків, коріння, але позбавлених духу сучасності. Тобто протиставлення "місто-село" - це протиставлення "техніка-природа".
Перед нами зруйноване місто і разом з тим - свято, ярмарок.
Місто зруйноване війнами та іншими кривавими подіями. Ніхто нічого не будує, всі тільки руйнують (свята ненависті). Ця фантастична цивілізація заснована на насильстві. Похмурий, темний пейзаж підкрислює морок суспільства, що втратило моральні цінності.
Ярмарок - це місце, де торгують, розважаються, інколи б'ються, пиячать - особливих обмежень немає, і духовності, краси там особливої немає.
Люди втратили відчуття реальності, так довго, вочевидь, тривав хаос, що призвів до голоду, до заміни продуктів ерзацами (згадайте телепередачі про якість нинішніх продуктів споживання, в ковбасі немає мяса, коли овочі та фрукти наповнені великою кількістю шкідливих речовин, що ними можна отруїтись і т.ін.).
Люди зібралися на майдані, щоб розправитись з картиною з Минулого, яке вважають причиною того стану, до якого дійшло людство - повної руйнації.
У душі Тома триває боротьба добра і зла. Том, хоча й стоїть у черзі, щоб плюнути на "Джоконду", починає замислюватися над тим, навіщо плювати, навіщо знищувати все прекрасне, навіщо вбивати, навіщо руйнувати все навколо. У його душі зіткнулися добро і ненависть, уставлені правила й сутто особистісне, індивідуальне. Після цього він уже не може плювати і нищити. Він зберігає усмішку "Джоконди" як реліквію. Це - символ вічності мистецтва, духовної краси і водночас це символ морального перетворення, морального зростання людини. Добро і краса перемогли в ній. Людина знову стала людиною під впливом мистецтва.
Найвиразнішою художньою деталлю у творі є усмішка. Клаптик полотна, найзагадковіша деталь на картині знаменитого художника Леонардо да Вінчі - символ епохи Відродження і те, що злагідніло серце маленького землянина.
Динаміка образу Тома
1. Подумай над питаннями:
- Навіщо так рано на вулиці вишиковується черга?
- Чому прийшов хлопчик?
- Що він знає про картину?
- Як сприймаються читачем слова Ґріґсбі про те, що хлопець розуміється на мистецтві?
- Чим Том відрізняється від натовпу людей?
- Чому хлопчику дісталась саме посмішка Джоконди?
- На яку людину очікують у черзі?
- Хто може стати такою людиною?
2. Значення образу Джоконди для розкриття головної ідеї твору.
"Мона Ліза". Усі люди на світі знають її імя. Так називається прекрасна картина геніального Леонардо да Вінчі. Та не тільки. "Мона Ліза" - це й героїня новели Рея Бредбері "Посмішка", в якій розповідається про страшне майбутнє Землі, коли люди стануть схожими на варварів, втратять людську подобу.
Більшість мистецтвознавців вважає, що в образі красивої жінки художник хотів показати саму Природу. Якщо так, то треба рятувати саме її.
- Як зберегти Мону Лізу, її посмішку сьогодні?
- Що необхідно зробити, аби врятувати наш світ від бездуховності, жорстокості, від перспективи майбутнього, зображеного в новелі "Посмішка"?
